припудрювати

ПРИПУ́ДРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИПУ́ДРИТИ, рю, риш, док., що.

Трохи пудрити що-небудь.

Васса .. легко припудрювала тонкий рівний ніс і, кокетуючи, лизнула язиком рожеві соковиті губи (Г. Епік);

// Прикривати пудрою що-небудь.

Збоку на носі він вгледів прищик, дістав з несесера кольдкрему, помазав й припудрив (М. Коцюбинський);

Її можна було б назвати навіть гарною, якби не прищі, яких дівчина, наче навмисне, не старалась навіть припудрити (Ірина Вільде);

// Покривати тонким порошком що-небудь.

Якщо шини [автомобільні] при монтажі не припудрювати тальком (всередині покришки і по ободу), то в результаті підвищеного тертя поверхонь покришки, камери і стрічки обода збільшується загальне нагрівання шини та її спрацювання (з наук. літ.);

// перен. Покривати поверхню чого-небудь тонким шаром (про сніг, паморозь і т. ін.).

Надворі осінь, повіває холодом, морозець ранками припудрює озимину (з газ.).

Значення в інших словниках

1. припудрювати — припу́дрювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. припудрювати — -юю, -юєш, недок., припудрити, -рю, -риш, док., перех. Пудрити злегка що-небудь. || Прикривати пудрою що-небудь. || Покривати тонким шаром порошку що-небудь. || перен. Покривати поверхню чого-небудь тонким шаром (про сніг, паморозь і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. припудрювати — УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ) (про суцільну масу чого-небудь, рослинність тощо — заповнювати густо собою якусь поверхню, якийсь простір, предмет), ПОКРИВА́ТИ, КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ (ЗАСТЕЛЯ́ТИ), УСТЕЛЯ́ТИ (ВСТЕЛЯ́ТИ), УСТИЛА́ТИ (ВСТИЛА́ТИ)...  Словник синонімів української мови
4. припудрювати — ПРИПУ́ДРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИПУ́ДРИТИ, рю, риш, док., перех. Пудрити злегка що-небудь. Васса.. легко припудрювала тонкий рівний ніс і, кокетуючи, лизнула язиком рожеві соковиті губи (Епік, Тв., 1958, 133); // Прикривати пудрою що-небудь.  Словник української мови в 11 томах