природознавець
ПРИРОДОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч.
Фахівець із природознавства, а також викладач природознавства.
Говорять учені природознавці, що ті верстви води, котрі лежать на самому дні найглибших морських глибинів [глибин], – се справдішня “мертва вода” (І. Франко);
У своїх лекціях в Московському університеті, наукових працях та журнальних статтях М. Максимович, як природознавець, виступав матеріалістом-еволюціоністом (з наук. літ.);
Дуже реалістично описано скіфські кочовища, в природничо-історичному трактаті, який приписують грецькому природознавцю V ст. до н. е. Гіппократу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)