прирослий

ПРИРО́СЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до прирости́.

Все тут [у скелях] якесь вогке, приросле, нерухливе..; сире сіре каміння поросло мохом (Г. Хоткевич);

Піднімаючись усе вище, побачив [Довбуш] по той бік долини дві голі безлісі кичери, прирослі одна до одної (В. Гжицький);

Довго потім згадували люди, одірвані од ґрунту й не прирослі ще до іншого, – оцей вибалок і запах сухого полину, і димок од бур'яну (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. прирослий — приро́слий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прирослий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прирости.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прирослий — ПРИРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прирости́. Все тут [у скелях] якесь вогке, приросле, нерухливе.. ; сире сіре каміння поросло мохом (Хотк.  Словник української мови в 11 томах