Словник української мови у 20 томах

прирубіжний

ПРИРУБІ́ЖНИЙ, а, е, рідко.

Розташований поблизу рубежу, кордону; прикордонний.

Прирубіжна територія.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прирубіжний — прирубі́жний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. прирубіжний — [приеруб’іжнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. прирубіжний — -а, -е, рідко. Розташований поблизу рубежу, кордону; прикордонний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прирубіжний — ПРИКОРДО́ННИЙ (розташований біля чи вздовж кордону), ПОРУБІ́ЖНИЙ, ПРИРУБІЖНИЙ рідше, ЛІМІТРО́ФНИЙ книжн., ПРИГРАНИ́ЧНИЙ розм., ГРАНИ́ЧНИЙ розм. рідше. Біля прикордонного пункту Вільховець з неослабною силою точився бій (Н.  Словник синонімів української мови
  5. прирубіжний — ПРИРУБІ́ЖНИЙ, а, е, рідко. Розташований поблизу рубежу, кордону; прикордонний.  Словник української мови в 11 томах