присадка
ПРИСА́ДКА, и, ж.
1. розм. Дія за знач. присади́ти, приса́джувати 1, 6.
2. перев. мн., техн. Хімічні речовини, які додають до деяких мастил і моторних палив для надання їм в'язкості, антикорозійних властивостей, для поліпшення горіння і т. ін.
Щоб запобігти корозії [деталей], до рідини .. додають антикорозійні присадки, які повністю захищають від корозії всі металеві деталі системи охолодження (з навч. літ.);
Щоб уповільнити окислення автомобільних мастил, до них звичайно вводять присадки – розчинні хімічні елементи (з наук.-попул. літ.).
3. мет. Матеріал, який уводять у плавильну піч під час плавлення для надання шлаку потрібних властивостей, для розкислення або легування металу і т. ін.
Присадки ванадію, цирконію, ренію, церію та інших рідкісних металів поліпшують структуру і механічні властивості основного металу (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)