присадок
ПРИ́САДОК, дка, ч.
1. Легкий невисокий паркан.
Через колючий дротяний присадок перехилилась жіноча постать і крізь мереживо зеленої веранди простягла руку (Олесь Досвітній).
2. Невеликий обгороджений садок перед будинком.
У присадках над тинами вився хміль і визирали на дорогу жовтогарячі соняшники (Н. Рибак);
Одне вікно виходило в маленький присадок – мурована криниця, клумби й акації – улітку це маленький рай (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)