присвоюватися

ПРИСВО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИСВО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док.

1. розм. Ставати близьким, своїм; зріднюватися, освоюватися, зживатися з ким-небудь.

Із чужим як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний (Сл. Б. Грінченка).

2. тільки недок. Пас. до присво́ювати.

Звання заслуженого вчителя України присвоюється тим педагогам, які підготували призерів Міжнародних учнівських олімпіад (з газ.).

Значення в інших словниках

1. присвоюватися — присво́юватися 1 дієслово недоконаного виду ставати близьким, своїм; зріднюватися, освоюватися, зживатися з ким-небудь розм. присво́юватися 2 дієслово недоконаного виду привласнюватися; надаватися  Орфографічний словник української мови
2. присвоюватися — -ююся, -юєшся, недок., присвоїтися, -оюся, -оїшся, док. 1》 розм. Ставати близьким, своїм; зріднюватися, освоюватися, зживатися з ким-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до присвоювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. присвоюватися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка...  Словник синонімів української мови
4. присвоюватися — ПРИСВО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИСВО́ЇТИСЯ; о́юся, о́їшся, док. 1. розм. Ставати близьким, своїм; зріднюватися, освоюватися, зживатися з ким-небудь. Із чужим як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах