прискорений

ПРИСКО́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до приско́рити.

Ті нервово прискорені польки, коломийки та козачки були для них [панночок] мов остроги для коней (І. Франко);

// приско́рено, безос. пред.

2. у знач. прикм. Який відбувається частіше, в коротші, ніж звичайно, проміжки часу.

Зловживання чаєм може викликати легку збудженість, неспокійний сон, прискорене серцебиття і порушення травлення (з наук.-попул. літ.);

Її високі груди раз у раз підіймаються від прискореного схвильованого дихання (В. Кучер).

3. у знач. прикм. Який здійснюється, відбувається швидше, у стисліші, ніж звичайно, за звичайних умов, терміни.

– У Володі прискорений випуск в училищі, він одержав призначення на ваш фронт, – ворухнула блідими губами Катерина Ксаверівна (Л. Первомайський).

4. у знач. прикм., спец. Для якого характерне постійне наростання швидкості.

Серед різноманітних змінних рухів зустрічаються рухи, в яких швидкість безперервно зростає. Такі рухи називаються прискореними (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. прискорений — приско́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прискорений — [приескореинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. прискорений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прискорити. || прискорено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який відбувається частіше, в коротші, ніж звичайно, проміжки часу. 3》 у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прискорений — Приско́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. прискорений — ПРИСКО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до приско́рити. Ті нервово прискорені польки, коломийки та козачки були для них [панночок] мов остроги для коней (Фр., VII, 1951, 244); Ех, з якою охотою він [Ігор] бігом побіг би зараз додому!...  Словник української мови в 11 томах