присмачувати

ПРИСМА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСМАЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., що.

Додавати присмаки в їжу, страву.

Настя .. варила ці дні липку затірку, присмачуючи її замість шкварки жменькою потовченої кользи чи розбитою крашанкою (М. Стельмах);

Щоб присмачити сік [картопляний], можна додати до нього 1–2 краплі якої-небудь есенції (з наук. літ.);

* Образно. Вікно в садок, тож пахощі зела Присмачують мені пригірклість ліків... (Є. Плужник).

Значення в інших словниках

1. присмачувати — присма́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. присмачувати — Смачити, засмачувати, приправляти, заправляти.  Словник синонімів Караванського
3. присмачувати — -ую, -уєш, недок., присмачити, -чу, -чиш, док., перех. Додавати присмаки в їжу, страву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. присмачувати — присма́чувати кул. приправляти, заправляти, додавати приправи (ср, ст)||засмачувати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. присмачувати — ЗДО́БРЮВАТИ (додавати в їжу, питво і т. ін. що-небудь для поліпшення смаку, якості), ПРИСМА́ЧУВАТИ. — Док.: здо́бри́ти, присмачи́ти.  Словник синонімів української мови
6. присмачувати — ПРИСМА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСМАЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. Додавати присмаки в їжу, страву. Настя.. варила ці дні липку затірку, присмачуючи її замість шкварки жменькою потовченої кользи чи розбитою крашанкою (Стельмах, І, 1962, 207)...  Словник української мови в 11 томах
7. присмачувати — Присмачувати, -чую, -єш сов. в. присмачи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сдабривать, сдобрить. Сядуть за обід, — не присмачений обід їх веселою річчу Грицьковою. Г. Барв. 160.  Словник української мови Грінченка