присохлий

ПРИСО́ХЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до присо́хнути.

Присохле на чагарниках вогке листя глухо й м'яко шелестіло (Л. Смілянський);

– Та-ак... – бурмоче Гутман, старанно вишкрябуючи шматки присохлої до підлоги глини. Потім він ллє воду й бере в руки швабру (П. Колесник);

На столі перед економом лежить стосик паперів, пачка і стовпчики грошей та нагайка з налиплим волоссям і краплинами присохлої грязюки (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. присохлий — присо́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. присохлий — [приесохлией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
3. присохлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до присохнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. присохлий — ПРИСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до присо́хнути. Присохле на чагарниках вогке листя глухо й м’яко шелестіло (Сміл., Зустрічі, 1936, 157); — Та-ак… — бурмоче Гутман, старанно вишкрябуючи шматки присохлої до підлоги глини.  Словник української мови в 11 томах