приспаний
ПРИ́СПАНИЙ, діал. ПРИСПА́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до приспа́ти.
Збившись докупи, вони, приспані тишею, куняли (П. Панч);
Приспаний довгою й нудною молитвою, він думками понісся в Білогрудку, згадав товаришів (Іван Ле);
Одного разу, коли дослідник прикріплював металеву мітку до вуха приспаної левиці, вона раптом перестала дихати (з наук.-попул. літ.);
Я побачу знову твої [Дніпре] хвилі; Спасибі їм, вони, ласкавії, збудили У серцеві моїм приспатеє добро (І. Манжура);
[Олізар:] Що воля вийде, я цьому так вірю, як тому, що завтра буде день. Треба тільки частіше будить людей од аду, будить приспану волю, нагадувать правду (С. Васильченко);
Він збудив мою приспану свідомість, він розкрив мені очі на багато таких речей, які мені до того здавалися непорушними істинами... (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)