пристосовуватися
ПРИСТОСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИСТОСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Набуваючи відповідних рис, навичок, уміння і т. ін., освоюватися в певних умовах (про людину).
Тепер уже хтось добре знає всі можливі капризи тутешнього клімату і вміє так до них пристосовуватись, що й повітря заживає і не застуджується, а спочатку було не вмів, і через те раз таки розклеївся (Леся Українка);
Людина може існувати тільки тому, що вона пристосовується до природи і пристосовує її до своїх цілей (з наук.-попул. літ.);
Калитка скуповує землю і в селян, що розорилися, і в поміщиків, які не змогли пристосуватися до нових умов, не витримали конкуренції і змушені продавати свої маєтки (з наук. літ.);
// Виробляючи в собі відповідні якості, властивості і т. ін., ставати здатним, звичним до чого-небудь (про живі організми).
Відомо, що бур'яни пристосовуються до посівів тих культурних рослин, які мають однакові з ними біологічні властивості (з наук. літ.);
Температурний фактор, безперечно, впливає на мікроорганізми атмосферного повітря. Проте в умовах високих шарів атмосфери мікроорганізми, очевидно, пристосовуються до різких змін температури, можуть довго перебувати при низьких температурах (з наук. літ.);
// Звикати до нового, незнайомого місця, середовища, незвичних умов життя і т. ін.
Вона відразу вжилася в гірську атмосферу і ввела в неї дітей. Та й о. Василь скоро пристосувався (Г. Хоткевич);
Наші галицькі селяни пристосувалися до кепського харчу. Але се пристосування має також границю (В. Стефаник);
Від усіх йому перепадало, бо ніяк він не міг пристосуватися до суворих звичаїв (О. Іваненко);
// розм. Зручно влаштовуватися, розташовуватися де-небудь.
Червонощока перекупка квітів, яка так пристосувалась, що з своєї позиції на ринку одна з перших завжди помічає свіжі повідомлення на церковному мурі, залишає гурт і біжить до своїх кошиків з квітами (Ірина Вільде);
// Узгоджувати свої дії, поведінку і т. ін. відповідно до чого-небудь.
Дід ніколи не калічив мови, розмовляючи з ним, не пристосовувався до дитячої говірки, а серйозно й статечно бесідував (Ю. Яновський);
// Узгоджуватися одне з одним у якомусь відношенні, уподібнюватися одне до одного.
Акомодація – фонетичне явище, при якому суміжні приголосні й голосні звуки пристосовуються один до одного, внаслідок чого властивості одного звука частково поширюються на інший (з наук. літ.);
// перен. Змінювати свої погляди, переконання, смаки, уміло пристосовуючись до обставин.
– Хіба можна так одверто і гостро! – ахкав пробощ Маєвський .. – Тут, пане, треба бути дипломатом, уміти пристосовуватися до всіх обставин, бо інакше не топтатимеш рясту (З. Тулуб);
Він пішов шляхом найменшого опору: підкорився своїм противникам і почав до них пристосовуватись (М. Ю. Тарновський);
// перен. Змінюватися, набувати нових форм, ознак, якостей залежно від обставин, оточення і т. ін.
Сучасні політичні партії швидко пристосовуються до нових умов існування (з газ.).
2. тільки недок. Пас. до пристосо́вувати.
Для шкіл пристосовувалися звичайно похмурі монастирські будівлі і селянські хати (з навч. літ.);
Будівлі завжди споруджувались з місцевих матеріалів і якнайкраще пристосовувались до клімату (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)