пристрасть
ПРИ́СТРАСТЬ, і, ж.
1. Сильне, бурхливе, нестримне у своєму виявленні почуття.
Стійке й глибоке почуття, яке має дуже велику дійову силу, спрямовує всі помисли людини і накладає відбиток на всю її діяльність, називається пристрастю (з навч. літ.);
Світові бурі, потреби, пристрасті, мов щось далеке і посторонне [стороннє], шумлять наді мною (І. Франко);
Поет [М. Бажан] шукав і знаходив ті вольові, сильні, незборимі риси наших предків, ті гарячі і суворі пристрасті, які характеризують історію народу (А. Малишко);
Ще від адамових усім відомо днів, Що пристрасть до біди доводить нас шалено (М. Рильський).
2. Велике внутрішнє збудження, душевне піднесення, стан натхнення.
Франко – поет боротьби і труда, поет глибокої думки і невтомної пристрасті (М. Рильський);
* Образно. Лисенко дуже тонко відчував специфіку українського музичного фольклору, сувору епічність його дум і історичних пісень, іскристу, вогняну пристрасть танців (з наук. літ.);
// до чого і без дод., також з інфін. Сильний потяг, пильне зацікавлення якоюсь справою, заняттям.
Пам'ятаєте мою пристрасть до фотографічних екскурсій? (М. Коцюбинський);
Коли .. дітей найшлася громадка, в ній [матері] прокинулася пристрасть збивати гроші (О. Кобилянська);
Його мати ніколи нічого не робила абияк. Мабуть, від неї передався йому отой вогонь працелюбства, а надто пристрасть до праці біля землі (А. Хорунжий);
// до чого. Любов, зацікавлення, захоплення чимось.
Усі в школі знали про Андрієву пристрасть до живої природи (О. Донченко);
Євдокія Зіновіївна мала спокійну, лагідну вдачу, ніжну, глибоко поетичну душу і особливу пристрасть до пісень, до всього незвичайного і хорошого (з наук. літ.);
// Предмет особливого потягу, зацікавлення.
Квіти – то була, після математики і музики, третя безмежна батькова пристрасть (Ю. Смолич).
3. Сильне, нестримне почуття кохання, у якому велику роль відіграє фізичний потяг.
Капітан слухав тих слів, уриваних, поспішних, що дихали раз пристрастю, ніжною любов'ю, то знов розпукою і щирим жалем (І. Франко);
Тут же за столом і дружина його з сестрою, гарненькою восьмикласницею Люсею, об'єктом гарячої пристрасті хмурого й мовчазного завжди, як риба, вічного студента Мандрики (А. Головко);
Свою пристрасть і свою ніжність зберігала вона для людини, яку любить давно (А. Шиян);
// Сильний фізичний потяг до особи протилежної статі.
Як при кожній жінці, так і при ній, пристрасть завертала йому голову, а він давав приміту тої пристрасті лиш лупанням очей і сумом (Л. Мартович);
Він, заточуючись, іде з нею до лави, садовить Мар'яну біля себе, і в цей час гаряча хвиля пристрасті вимиває .. жалість (М. Стельмах).
(1) З при́страстю – палко; з натхненням.
– Моє маленьке! Скучив? – Катря жагуче, з пристрастю тулить його до себе, картаючи себе докорами і зарікаючись, що вона більш ніколи-ніколи не буде кидати саму дитину на улиці (С. Васильченко);
З якою пристрастю він сперечався Про діло кровне – про літературу! Як вірші він чужі й свої читав, Розмахуючи в запалі руками І з притиском на тих словах, які Йому злюбились! (М. Рильський);
– Літак той був моєї конструкції. Працював над ним дні і ночі, з пристрастю, з ентузіазмом (О. Донченко);
Розпа́лювати (збу́джувати) / розпали́ти (збуди́ти) при́страсті див. розпа́лювати.
◇ (2) При́страсті вгамо́вуються (вляга́ються, вщуха́ють і т. ін.) / вгамува́лися (улягли́ся, ущу́хли і т. ін.) – зникає, спадає збудження, піднесення, захоплення чимсь і т. ін.
Зникають денні сварки, вгамовуються пристрасті, всі стають ближчі між собою, одвертіші, мирніші, тихіші (О. Гончар);
Пристрасті в нас уляглись, скороспілки ілюзій обпали. З ран, що життя завдало, ще хіба шрами болять (І. Франко);
Побоювались, що й ця нарада проходитиме неспокійно. Доба надто короткий строк, щоб прохолонули розбурхані вчора пристрасті (Ю. Шовкопляс);
(3) При́страсті спала́хують (розпа́люються, кипля́ть і т. ін.) навколо чого і без дод. – збудження, піднесення, захоплення чимсь і т. ін. зростає, може досягти великого напруження.
Сенько був із тих людей, у яких пристрасті спалахували скоро (І. Франко);
Хома бачив, що розпалюються пристрасті, і не знав, як угамувати їх (З. Тулуб);
Майже протягом року кипіли пристрасті навколо проблеми, яку порушив “Вечірній Київ”, – привілеї для номенклатурних працівників (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)