пристромлювати

ПРИСТРО́МЛЮВАТИ, юю, єш, недок., ПРИСТРОМИ́ТИ, лю, иш, док.

Приколоти, пробивши чимось гострим (кілком, списом тощо).

Опівночі сина породила.., шипшиною взяла пристромила (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. пристромлювати — пристро́млювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пристромлювати — Пристромлювати, -люю, -єш сов. в. пристроми́ти, -млю, -миш, гл. Прикалывать, приколоть, пробивъ чѣмъ либо острымъ (коломъ, копьемъ и пр.). Чуб. V. 1003. Закопай і осичиною з клечанини пристроми. Мнж. 156. Опівночі сина породила... шипшиною взяла пристромила. Мил. 119.  Словник української мови Грінченка