пристяжання —
пристяжа́ння іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
пристяжання —
Пристяжа́ння, -ня с. Притѣсненіе. Пристяжання — от що не дає глянути людім на світ: драчі та неправди усякі. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка