присудковість
ПРИСУДКО́ВІСТЬ, вості, ж., лінгв.
Властивість присудка; предикативність.
З повнозначними частинами мови змикаються також безформні, незмінні слова, що служать для виявлення присудковості (з наук. літ.);
Потебня, розглядаючи питання про прикладку, висовував на перший план те, що вона поєднує з функцією означення певний елемент присудковості (предикативності) (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)