присушувати

ПРИСУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСУШИ́ТИ, сушу́, су́шиш, док., розм.

1. що. Те саме, що підсу́шувати.

Жв'якнули ключі за поясом у брата воротара, що приніс зі собою пах шавлії та оделяну, – він присушував зілля для потреб монастиря (К. Гриневичева).

2. кого. За уявленнями носіїв традиційної культури – чарами привертати когось до себе; закохувати когось у себе; примушувати когось страждати від кохання.

Так і норовлять [хлопці] присушити когось. Аж тяжко дивитися, що з цією Зосею робиться... (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. присушувати — прису́шувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. присушувати — див. сушити  Словник синонімів Вусика
3. присушувати — -ую, -уєш, недок., присушити, -сушу, -сушиш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що підсушувати. Присушувати гриби. 2》 За упередженими уявленнями – чарами привертати когось до себе; примушувати когось страждати від кохання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. присушувати — ПРИЧАРУВА́ТИ етн. (чарами, чаклуванням викликати в кого-небудь кохання до когось), ПРИЧАКЛУВА́ТИ, ПРИВЕРНУ́ТИ, ПРИСУШИ́ТИ розм. — Недок.: причаро́вувати, чарува́ти, приверта́ти, прису́шувати.  Словник синонімів української мови
5. присушувати — ПРИСУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСУШИ́ТИ, сушу́, су́шиш, док., перех., розм. 1. Те саме, що підсу́шувати. Присушувати гриби. 2. За марновірними уявленнями —чарами привертати когось до себе; примушувати когось страждати від кохання.  Словник української мови в 11 томах