присядка
ПРИ́СЯДКА, и, ж.
Присідання (в танці) з викиданням то одної, то другої ноги вперед або вбік.
Перший [дід] присядку веде, Об землю міцно креше.., А другий вслід йому іде (А. Малишко);
Уся сцена ніби ожила у веселому танці .. Хвацько, з вогником виконують парубки одчайдушні присядки (з наук. літ.).
(1) У при́сядку (при́сядки) – навприсідки.
А я в скоки та у боки, у присядки та у долоні (П. Чубинський);
Отець Маркіян підняв підрясник і пішов у присядку (О. Десняк).
Словник української мови (СУМ-20)