Словник української мови у 20 томах

присілок

ПРИСІ́ЛОК, лка, ч.

Невелике село, розташоване поблизу більшого, або частина великого села.

– Я родом з присілка Скрипчинців, – промовила Нимидора (І. Нечуй-Левицький);

Село Вороничі порозкидане на великім просторі. Хоч невеличке, а ділиться на три присілки. Скоро кілька хаток при купі, то вже й присілок (Л. Мартович).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. присілок — присі́лок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. присілок — -лка, ч. Невелике село, розташоване поблизу більшого, або частина великого села.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присілок — СЕЛО́ (населений пункт неміського типу); СЕ́ЛИЩЕ, СЛОБОДА́ заст., розм. (велике село); ПРИСІ́ЛО́К (невелике село біля більшого); ПОСЕ́ЛЕННЯ, ОСЕ́ЛОК, ОСЕ́ЛИЩЕ заст., ВЕСЬ заст., СЕЛИ́ТЬБА заст., ОСЕ́ЛЯ діал.  Словник синонімів української мови
  4. присілок — При́сілок, -лка; -сілки, -лків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. присілок — ПРИСІ́ЛОК, лка, ч. Невелике село, розташоване поблизу більшого, або частина великого села. — Я родом з присілка Скрипчинців, — промовила Нимидора (Н.-Лев., II, 1956, 174); Село Вороничі порозкидане на великім просторі.  Словник української мови в 11 томах
  6. присілок — Присілок, -лка м. Приселокъ. Любився парубок з дівкою і ходив до неї з другого присілка. Грин. II. 177. Я вчора їздив на присілок. Могил. у.  Словник української мови Грінченка