притомлений
ПРИТО́МЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до притоми́ти.
І такий то був вечір .. рожевий, що аж усі козаки, молоді й старі, притомлені довгим походом, порожевіли, як зоряниця (Марко Вовчок);
Стільки радості, стільки щастя приносила Маруся зі собою з тих прогулок, що наповняла веселістю весь дім. Як листочок .. злітала, трошки голодна, трошки притомлена, і радувала всіх (Г. Хоткевич).
2. у знач. прикм. Який притомився, відчуває втому.
Притомлені косарі потяглися до густих кущів верболозу, звідки здіймався вгору синюватий дим (І. Цюпа);
Знають бублейниці, де буде фальцфейнівський прикажчик бажаним гостем, у чиї ворота заверне його притомлений кінь (О. Гончар);
// Який свідчить про втому.
Все в ній здавалось йому незвичайним: .. і чисте високе чоло, і світла притомлена блідість обличчя (О. Гончар);
Якось мене познайомили з чоловіком, якому за сімдесят .. У нього притомлені очі, приглушений голос (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)