притопнути
ПРИТО́ПНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до прито́пувати.
– Справимо весілля, аж дим стоятиме на всю округу! Закаблуків не пожалію, коли гопака вріжу! – притопнув ногою Величай (О. Копиленко);
Флегонт теж притопнув каблуками. Хлопці почали приплескувати в долоні. Флегонт мусив піти колом і вдарити навприсядки (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)