притупцьовувати
ПРИТУПЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без дод., розм.
Те саме, що приту́пувати.
Сміятися йому хочеться. І то ще як. Розповісти цілу історію цій малій [дівчині] і реготатися разом з нею так, щоб аж ногами притупцьовувати (Ірина Вільде);
Він забував про все, коли парубки і дівчата, заливаючись веселим сміхом, притупцьовуючи підборами, хвацько, гульвісно танцювали польку, збиваючи над возами хмару куряви (Н. Рибак);
Гнатові теж свербіло потанцювати, але в нього ще боліла рука, тому він тільки притупцьовував ногами (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)