притушений
ПРИТУ́ШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до притуши́ти.
Притушений вогонь; У свіжому вітряному гомоні вчувалися притушені далекі гупання (Іван Ле);
Вдалині синів Дніпро, над ним здіймались правобережні гори, в долинах, у садах, – ще зелених, але не в свіжих, а вже в серпневих, притушених фарбах, – біліли села (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)