прихкати

ПРИ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Те саме, що при́хати.

Кінь прихкав, ставав гопки, одвертався од стовпів, од кривавих тіл, неначе страхався того страшного видовища (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Контрабас прихкав, неначе хто гупав довбнею в дошку (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. прихкати — при́хкати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прихкати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що прихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прихкати — ПИ́РХАТИ (видавати глухі звуки, шумно випускаючи повітря через ніс), ПИ́РСКАТИ, ЧМИ́ХАТИ, ПО́РСКАТИ розм., ПРИ́СКАТИ розм., ПРИ́ХАТИ розм.; ПРИ́ХКАТИ розм.; ФО́РКАТИ, ФИ́РКАТИ, ХО́РКАТИ, ФУ́РКАТИ розм., ФУ́КАТИ діал. (перев. про коней). — Док.  Словник синонімів української мови
4. прихкати — ПРИ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що при́хати. Кінь прихкав, ставав гопки, одвертався од стовпів, од кривавих тіл, неначе страхався того страшного видовища (Н.-Лев., VII, 1966, 173); *Образно. Контрабас прихкав, неначе хто гупав довбнею в дошку (Н.-Лев., III, 1956, 246).  Словник української мови в 11 томах