Словник української мови у 20 томах

прихожати

ПРИХОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, ПРИХОЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал.

Приходити.

То козачка-неборачка до його прихожає (Сл. Б. Грінченка);

То їх дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка, прихождає (з думи).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прихожати — Прихожати, -жаю, -єш, прихождати, -ждаю, -єш гл. = приходити. То козачка-неборачка до його прихожає. Чуб. V. 934. То до їх дівка-бранка Маруся, попівна богуславка, прихождає. АД. І. 230.  Словник української мови Грінченка