причіпок

ПРИ́ЧІПОК, пку, ч., розм.

Що-небудь причіплене, прироблене до чогось іншого, більшого.

Посідали пани у той віз. Мене причепили позаду на якомусь високому причіпку (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. причіпок — -пка, ч., ч., рідко. Щось причеплене (менше до більшого).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. причіпок — Причіпок, -пку м. Что-либо прицѣпленное, придѣланное къ другому, большему. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду на якомусь високому причіпку. (МВ. О. 1862. III. 51).  Словник української мови Грінченка