Словник української мови у 20 томах

причісувати

ПРИЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЧЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., що.

1. Розчісувати, пригладжувати гребінцем волосся.

Олеся наділа білу сукню, а мати причісувала та прибирала її голову (І. Нечуй-Левицький);

Молодий сільський учитель Антін Вова .. глянув у маленьке дзеркальце, причесав свої патли-кучері (С. Васильченко);

До сходу сонця, ой, ще ж порану Синів помила [мати] і причесала (М. Гірник);

* Образно. Тут було пшеничне поле, і вітерці причісували тривожне колосся (О. Донченко);

// Вирівнювати, пригладжувати граблями (сіно, солому і т. ін.).

Швидко прикручував [Матвій] перевеслами до лат парки, причісував рівно і гладенько, мов добрий перукар робить зачіску (І. Цюпа);

Граблями причесали його [віз з сіном] з усіх боків (М. Томчаній).

2. перен. Згладжувати нерівності, суперечності (характеру, відносин і т. ін.).

Розім'яв [генеральський наказ] грубу звірячу натуру [піщан]; оббілував її, як овечку; причесав, пригладив (Панас Мирний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. причісувати — причі́сувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. причісувати — -ую, -уєш, недок., причесати, -ешу, -ешеш, док., перех. 1》 Розчісувати, пригладжувати гребінцем волосся. || Вирівнювати, пригладжувати граблями (сіно, солому і т. ін.). 2》 перен. Згладжувати нерівності, суперечності (характеру, відносин і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. причісувати — хохл. (прічесивать) зачісувати  Словник чужослів Павло Штепа
  4. причісувати — ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін.), РОЗРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИ, ЗГЛА́ДЖУВАТИ рідше, ВИСТРУ́ГУВАТИ, НІВЕЛЮВА́ТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка, мало)...  Словник синонімів української мови
  5. причісувати — Причі́сувати, -чі́сую, -чі́суєш; причеса́ти, -чешу́, -че́шеш, -че́шуть; приче́саний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. причісувати — ПРИЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЧЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., перех. 1. Розчісувати, пригладжувати гребінцем волосся. Олеся наділа білу сукню, а мати причісувала та прибирала її голову (Н.-Лев., III, 1956, 42); Молодий сільський учитель Антін Вова..  Словник української мови в 11 томах
  7. причісувати — Причісувати, -сую, -єш сов. в. причесати, -чешу, -шеш, гл. Причесывать, причесать. Да прийди додому, головку причешеш. Чуб. V. 678.  Словник української мови Грінченка