Словник української мови у 20 томах

пришвидшувати

ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИШВИ́ДШИТИ, шу, шиш, док., що.

Збільшувати швидкість чого-небудь; прискорювати.

Вони завернули і знову вийшли на дорогу, пришвидшуючи крок, намагаючись наздогнати свою роту (В. Собко);

Наш чемпіон раціонально будує гру, уміло пришвидшує темп (з газ.);

Трохи пришвидшив [Микола] ходу, кортіло зірватися на біг, але добре знав, що від вовків однаково не втечеш (П. Загребельний);

Він пришвидшив роботу (Григорій Тютюнник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пришвидшувати — пришви́дшувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пришвидшувати — -ую, -уєш, недок., пришвидшити, -шу, -шиш, док., перех. Збільшувати швидкість чого-небудь; прискорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пришвидшувати — ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. пришвидшувати — ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИШВИ́ДШИТИ, шу, шиш, док., перех. Збільшувати швидкість чого-небудь; прискорювати. Вони завернули і знову вийшли на дорогу, пришвидшуючи крок, намагаючись наздогнати свою роту (Собко, Шлях..  Словник української мови в 11 томах