пришкутильгати

ПРИШКУТИЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.

Прийти шкутильгаючи; прийти через силу.

Пришкутильгавши до воріт, заздріла [Параска] у вікні світло (О. Кобилянська);

Мусив Ілько присісти з болю на місці. Так потім і пришкутильгав до товариства без нічого... (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. пришкутильгати — пришкутильга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пришкутильгати — -аю, -аєш, док., розм. Прийти шкутильгаючи; прийти через силу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пришкутильгати — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам.  Словник синонімів української мови
4. пришкутильгати — ПРИШКУТИЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Прийти шкутильгаючи; прийти через силу. Пришкутильгавши до воріт, заздріла [Параска] у вікні світло (Коб., І, 1956, 489); Мусив Ілько присісти з болю на місці. Так потім і пришкутильгав до товариства без нічого… (Козл., Ю. Крук, 1950, 81).  Словник української мови в 11 томах