Словник української мови у 20 томах

пробавити

ПРОБА́ВИТИ див. пробавля́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пробавити — проба́вити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пробавити — див. пробавляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробавити — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. пробавити — ПРОБА́ВИТИ див. пробавля́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. пробавити — Пробавити, -влю, -виш гл. Промедлить, употребить время. Цілий ранок на тому пробавить. МВ. (О. 1862. III. 41).  Словник української мови Грінченка