Словник української мови у 20 томах

провадження

ПРОВА́ДЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. прова́дити 7.

Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (з мови документів).

△ (1) Викона́вче прова́дження – встановлення цивільним процесуальним законодавством порядку примусового виконання рішень, ухвал, постанов суду та інших юрисдикційних органів.

Значення виконавчого провадження полягає в тому, що воно забезпечує зміцнення законності у сфері матеріально-правових відносин, запобігає правопорушенням та сприяє вихованню громадян та службових осіб у дусі виконання законів України (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. провадження — прова́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. провадження — [проваджеин':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
  3. провадження — -я, с. Дія за знач. провадити 7).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. провадження — прова́дження ведення: На місце Ґонсьоровского провадження справи Степана Бандери і тов. віддано судді окружного суду Дисєвічеві, якого на місце Ґонсьоровского спроваджено з цивільного суду на вул. Баторія (Шухевич)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. провадження — Прова́дження, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. провадження — ПРОВА́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. прова́дити 7. Провадження робіт.  Словник української мови в 11 томах