провалений
ПРОВА́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до провали́ти¹.
Дах з драниць, провалений на самій середині, лежить, наче запала і всіма забута могила (М. Томчаній);
// у знач. прикм.
Приволік увечері кінь до двору його [князя] з проваленою головою (А. Головко);
– До нас скинуто зв'язкового Центрального партизанського штабу з шифром та дорученням. Прийде на старі, провалені явки (Ю. Яновський).
2. у знач. прикм. Який провалився, проломився.
Встає перед очима руїна – чорна, як головешка, ніби од печалі пригоріла. Посередині – провалений дах (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)