провесень

ПРО́ВЕСЕНЬ, сня, ч., рідко.

Те саме, що про́весна.

Провесень. Все Задніпров'я в сонячній повені (з газ.);

* Образно. Зійде щастя провеснем надій, На світанку прошумить садами За твоїми юними літами, Друже мій і побратиме мій! (Я. Шпорта).

Значення в інших словниках

1. провесень — про́весень іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. провесень — -сня, ч., рідко. Те саме, що провесна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провесень — Про́весень, -весні, -сні, -сню = про́весна. На про́весні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. провесень — ПРО́ВЕСЕНЬ, сня, ч., рідко. Те саме, що про́весна. Провесень. Все Задніпров’я в сонячній повені (Рад. Укр., 9.III 1964, 2); *Образно. Зійде щастя провеснем надій, На світанку прошумить садами За твоїми юними літами, Друже мій і побратиме мій! (Шпорта, Вибр., 1958, 91).  Словник української мови в 11 томах