Словник української мови у 20 томах

провокаторка

ПРОВОКА́ТОРКА, и, ж.

Жін. до провока́тор.

Вже двічі до них підсилали німкень з Ельзасу, але обидва рази провокаторки .. не змогли гру довести до кінця, – їх розшифрували (Ю. Яновський);

Вона передала по камерах: Шутикова – провокаторка (Ф. Бурлака).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. провокаторка — провока́торка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. провокаторка — -и. Жін. до провокатор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провокаторка — Провока́торка, -рки, -рці; -торки, -рок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. провокаторка — ПРОВОКА́ТОРКА, и, ж. Жін. до провока́тор. Вже двічі до них підсилали німкень з Ельзасу, але обидва рази провокаторки.. не змогли гру довести до кінця, — їх розшифрували (Ю. Янов., Мир, 1956, 77); Вона передала по камерах: Шутикова — провокаторка (Бурл., Напередодні, 1956, 317).  Словник української мови в 11 томах