провідниковий

ПРОВІДНИКО́ВИЙ, а, е, біол.

Пов'язаний з провідністю (у 2 знач.).

А. І. Липкіна вивчала особливості зорової та слухової пам'яті при провідниковій афазії (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. провідниковий — провіднико́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. провідниковий — -а, -е, біол. Пов'язаний з провідністю (у 2 знач.). Провідникові розлади — порушення діяльності центральної нервової системи, зумовлені ураженням її провідних шляхів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провідниковий — ПРОВІДНИКО́ВИЙ, а, е, біол. Пов’язаний з провідністю (у 2 знач.). А. І. Липкіна вивчала особливості зорової та слухової пам’яті при провідниковій афазії (Рад. психол. наука.., 1958, 117).  Словник української мови в 11 томах