прогаяний
ПРОГА́ЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прога́яти.
Вона поспішала надолужити раніше в безділлі прогаяні дні (І. Рябокляч);
Якщо прогаяний на все це час не надолужити, то депо дуже легко може опинитися в прориві (І. Сенченко);
// у знач. прикм.
Все б наче й нічого, якби не дощ. Карою він став Кіндрату Дорофійовичу за не один прогаяний день ранньою осінню (В. Логвиненко);
// у знач. ім. прога́яне, ного, с. Те, що марно втрачене або пропущене через забарливість.
Захар Билина, не вимірявши юнацьких сил, мчить уперед, доганяючи роки, надолужуючи прогаяне (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)