прогонний
ПРОГО́ННИЙ, а, е.
1. іст. Прикм. до прогі́н 3;
// у знач. ім. прого́нні, них, мн. Гроші за проїзд на поштових конях.
Мене ж авансуйте та дайте прогонні – Копійку на милю земної орбіти (В. Самійленко).
2. Прикм. до прогі́н 5.
Телевізор готовий. Потім він ще пройде останні випробування на кілометровому прогонному конвеєрі (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)