програмування
ПРОГРАМУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. програмува́ти.
Програмування роботи стана дає змогу прокатувати злитки на найкращому, найпрогресивнішому режимі, що значно збільшує випуск продукції (з наук.-попул. літ.).
2. Розділ прикладної математики й обчислювальної техніки, що розробляє методи складання програм.
Формалізація процесів керування та інформації, пов'язаних із сприйняттям людиною художніх творів, є реальною основою для програмування, і це дозволяє застосувати кібернетичні пристрої для потреб науки про літературу та мистецтво (з наук. літ.);
Застосування кібернетики у будівництві, широке використання сучасної обчислювальної техніки і математичного програмування дозволяють швидко й упевнено знаходити у кожному конкретному випадку оптимальні рішення (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)