продаватися
ПРОДАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., ПРОДА́ТИСЯ, да́мся, даси́ся, док.
1. Піддавати себе, свою працю, свою робочу силу експлуатації з боку кого-небудь.
Ганна... Вічна ота наймичка, злидарка, що разом з ними в Каховку продаватись ходила, разом з батрацькою голотою по степових таборах поневірялася (О. Гончар);
– Виходить, Василю, тут найнявся? – Продався, – коротко відповів парубок, і на його запорошене обличчя лягає задума. – Мірошникуєш? – Ні, даю лад снастям. Як не є, а три вітряки (М. Стельмах);
* У порівн. Важко, Боже, як ледачому годити! та вже найнялась, як продалась, – треба служити! (Марко Вовчок);
// Віддаватися кому-небудь за гроші, плату, одружуватися з розрахунку.
Тяжко годувати Малих діток неумитих В нетопленій хаті, – Тяжке лихо, та не таке, Як тому дурному, Що полюбить, побереться, А вона другому За три шаги продається Та з його й сміється (Т. Шевченко);
Любив, кохав я дівчину, І вона клялася, Що кохає мене дуже, Далі й продалася, За худобу проміняла (Н. Забіла).
2. перен. З корисливих міркувань удаватися до зради, запродуватися.
Продатися ворогові;
// Поступатися власними переконаннями, сумлінням, честю заради якої-небудь вигоди, користі.
[Федон:] Він статую купив недавно в мене .. [Антей:] За гроші чи за славу, – ти продався укупі з твором рук твоїх (Леся Українка).
3. тільки недок. Пас. до продава́ти.
Знав [Бородавкін], де продаються годовані індики, поросята, годовані молоком телята (І. Нечуй-Левицький);
Є магазин, у якому продається вакса, хомути, сіль, гас, вила, підситки, вухналі, сковороди і крам на кофточки (Григорій Тютюнник).
◇ (1) Прода́тися за ми́ску сочеви́ці – погодитися робити що-небудь за дрібну вигоду, користь.
Він бачить перед собою інші, вищі цілі життя .. Він не продасться в неволю за миску сочевиці! (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)