продовольчий
ПРОДОВО́ЛЬЧИЙ, а, е.
Стос. до продовольства.
Продовольчі товари;
// Який служить продовольством.
Сочевиця має велике народно-господарське значення як продовольча і кормова культура (з наук. літ.);
Населенню потрібна продовольча картопля високих смакових якостей (з наук. літ.);
// Який заготовляє, зберігає, розподіляє і т. ін. продовольство.
– Та хіба в вашій економії хліба нема? Продовольчий комітет при волості є ж у вас? (А. Головко);
// Признач. для заготівлі, зберігання, розподілу і т. ін. продовольства.
У перший, організаційний період сотні продовольчих баз, вчасно закладених у лісах, забезпечили партизанів усім необхідним (М. Шеремет);
Продовольчий пункт.
Словник української мови (СУМ-20)