продрімати
ПРОДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. Дрімати (у 1 знач.) якийсь час.
Мабуть, і години не продрімав Друзь перед світанком (Ю. Шовкопляс);
На току пшеницю маю – Поки ніч я продрімаю, Ту пшеницю, царю, ти Геть усю обмолоти (Л. Первомайський).
2. що і без прям. дод., розм. Дрімаючи, пропустити кого-, що-небудь.
Словник української мови (СУМ-20)