проділь

ПРО́ДІЛЬ, я, ч., розм.

Те саме, що про́діл¹.

Він запустив собі бороду й довге волосся на голові, ще й проділив на голові проділь, неначе монастирський послушник (І. Нечуй-Левицький);

Рівний проділь збоку ділив рідке, рудувате волосся на дві нерівні частини (О. Копиленко).

Значення в інших словниках

1. проділь — про́діль іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. проділь — -я, ч., розм. Те саме, що проділ I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проділь — Про́діль, -діля; -ділі, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. проділь — ПРО́ДІЛЬ, я, ч., розм. Те саме, що про́діл¹. Він запустив собі бороду й довге волосся на голові, ще й проділив на голові проділь, неначе монастирський послушник (Н.-Лев., VI, 1966, 389); Рівний проділь збоку ділив рідке, рудувате волосся на дві нерівні частини (Коп., Десятикласники, 1938, 93).  Словник української мови в 11 томах
5. проділь — Проділь, -лю м. Проборъ въ прическѣ. Чуб. VII. 422. Дай, синку, я розділю тобі проділь. Левиц. І. 262.  Словник української мови Грінченка