пройма
ПРО́ЙМА, и, ж.
1. Виріз для руки або рукава в одязі.
Оздоблення [кептарів] .. різноманітне. На проймах рукавів, спереду та на спині розміщуються візерунки з плетених смужок чорного сап'яну (з наук. літ.);
Багатьом подобаються сарафани, які .. роблять з глухим вирізом горловини і широкими, цікавої форми проймами (з наук. літ.).
2. буд. Отвір різної форми і різного призначення у спорудах (для вікон, дверей і т. ін.).
Будівля не була ще вивершена: вона просвічувала червоною цеглою крізь золотисте мереживо риштувань, а крізь широкі пройми без вікон просвічувала небесна блакить (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)