Словник української мови у 20 томах

прокамбій

ПРОКА́МБІЙ, ю, ч., біол.

Твірна основа рослин, з якої розвиваються первинні провідні тканини.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прокамбій — прока́мбій іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. прокамбій — -ю, ч. Бічна твірна тканина у рослин, з якої диференціюються первинні провідні тканини рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокамбій — прока́мбій (від про... і камбій) – твірна тканина молодих осьових органів рослин, з якої розвиваються провідні тканини.  Словник іншомовних слів Мельничука