прокатка
ПРОКА́ТКА, и, ж.
Дія за знач. прока́тувати².
Прокатка, волочіння, штампування, кування в матрицях та інші види холодної обробки металів тиском необхідні для одержання найрізноманітніших виробів, що випускаються металургійною та машинобудівною галузями (з наук.-попул. літ.);
В результаті прокатки із заготовок одержують листи, рейки, дріт та інші металеві вироби (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Холо́дна прока́тка – обробляння тиском металів і металевих сплавів у холодному стані між обертовими валками прокатних станів.
Словник української мови (СУМ-20)