прокатуватися
ПРОКА́ТУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ПРОКАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
Їздити на чому-небудь або в чомусь для розваги, для вправ; кататися.
Всім було гарно, весело, – нікому не хотілось їхати додому; посідали в санки й поїхали прокатуватись далі в ліс (І. Нечуй-Левицький);
Так добре б прокататися тепер на човні, освіжити голову (М. Коцюбинський);
– Хочеш на автомобілі прокататись? З вітерцем, га? (О. Гончар).
ПРОКА́ТУВАТИСЯ², ується, недок.
Пас. до прока́тувати².
Скрізь, де плавиться і прокатується метал, коксується вугілля, видобувається і збагачується руда, використовують складне технологічне устаткування (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)