Словник української мови у 20 томах

прокип'ятити

ПРОКИП'ЯТИ́ТИ, ячу́, яти́ш, док., що.

Дати прокипіти чомусь; продержати якийсь час у рідині, що кипить.

Закінчивши огляд, Глаша прокип'ятила шприц (О. Бойченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прокип'ятити — прокип'яти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прокип'ятити — -ячу, -ятиш, док., перех. Дати прокипіти чомусь; продержати якийсь час у рідині, що кипить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокип'ятити — КИП'ЯТИ́ТИ (нагрівати рідину, доводити її до кипіння); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ) (тривалий час, на малому жару — молоко, вершки). — Док.: скип'яти́ти, закип'яти́ти, прокип'яти́ти, спря́жити (спра́жити). Олію, дьоготь кип'ятили (І. Котляревський); Заходилась прягти молоко (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови