проклюнутися
ПРОКЛЮ́НУТИСЯ, неться, док.
Однокр. до прокльо́вуватися.
Дивувалась зима. Як посміли над сніг Проклюнутись квітки Запахущі, дрібні? (І. Франко);
На кущах вже проклюнулась зелень (В. Бичко);
Он тіль-тіль проклюнувся грибочок, у нього ще й ніжки нема, а шапочка навіть не встигла почервоніти (М. Стельмах);
Вона визирнула з-за бука, намагаючись і далі грати пустотливе дівчисько, а в самої .. вже проклюнулася стурбованість (П. Загребельний);
Прослався світло-жовтий пухнастий килим. Це – курчата, що лише вчора проклюнулися з яєць (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)