Словник української мови у 20 томах

проковзнути

ПРОКОВЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

Однокр. до проко́взувати¹.

* Образно. А десь у глибині думки проковзнуло, пролетіло, що за міру цинізму йому [Борозні] заплачено сповна (Ю. Мушкетик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. проковзнути — проковзну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. проковзнути — див. проковзувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови