проковзнути
ПРОКОВЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
Однокр. до проко́взувати¹.
* Образно. А десь у глибині думки проковзнуло, пролетіло, що за міру цинізму йому [Борозні] заплачено сповна (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)ПРОКОВЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
Однокр. до проко́взувати¹.
* Образно. А десь у глибині думки проковзнуло, пролетіло, що за міру цинізму йому [Борозні] заплачено сповна (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)