проколупувати

ПРОКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

1. Колупаючи, проникати всередину чого-небудь, робити отвір у чомусь.

Ґалаґанчик вибрав зручну хвилину і гвіздком проколупав у лантусі дірку .. З дірочки цівочкою посипався блискучий пісок (О. Донченко).

2. тільки док., також без дод. Колупати (у 1, 2 знач.) якийсь час.

Значення в інших словниках

1. проколупувати — проколу́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проколупувати — -ую, -уєш, недок., проколупати, -аю, -аєш, проколупнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Колупаючи, проникати всередину чого-небудь, робити отвір у чомусь. 2》 тільки док., також без додатка. Колупати (у 1, 2 знач.) якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проколупувати — КОЛУПА́ТИ (руйнуючи поверхню, робити заглибини, ямки в чомусь), ВИКОЛУ́ПУВАТИ, ПРОКОЛУ́ПУВАТИ, КОПИРСА́ТИ, ШПО́РТАТИ розм., ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) (перев.  Словник синонімів української мови
4. проколупувати — ПРОКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Колупаючи, проникати всередину чого-небудь, робити отвір у чомусь. Галаганчик вибрав зручну хвилину і гвіздком проколупав у лантусі дірку..  Словник української мови в 11 томах